Здається, що конфлікти в сім’ї – це завжди жах, катастрофа і травма для дитини. Насправді поодинокі сварки найчастіше взагалі ніяк не впливають на дітей. А ось постійне невдоволення батьків одне одним, крики або взаємне ігнорування можуть серйозно нашкодити.
Дослідження показують, що уже з шестимісячного віку діти реагують на конфлікти в сім’ї: у них спостерігається викид гормонів стресу, підвищується частота серцебиття. У дітей старшого віку і підлітків, які постійно бачать батьківські сварки, психологи фіксують підвищений рівень занепокоєння, порушення сну, депресію і інші серйозні розлади. Усі вони можуть виникати на тлі життя в сім’ї з постійними конфліктами між батьками.
Те, як дитина реагуватиме на конфлікти в сім’ї, у більшості випадків залежить від генетики. Саме вона визначає стабільність психіки дитини, створює проблеми із тривожністю, схильність до депресивних станів і інших розладів. Здорова обстановка в сім’ї може значно знижувати будь-які генетичні ризики, пов’язані з психічним здоров’ям дитини.
Дітей не можна втягувати в конфлікти, але приховувати сварки – також неправильно.
Батьки повинні визнати, що не погоджуватись одне з одним і сперечатись – абсолютно нормально. А ось втягувати дітей до цих конфліктів – ні. Так розлучення або рішення батьків жити окремо зазвичай вважаються травмою для дитини (що не завжди так). Насправді набагато більше травм спричиняють сварки і скандали, які відбуваються в сім’ї до розлучення або в його процесі. Наслідки такої поведінки батьків – неспокійний сон дитини, порушення розвитку у дітей дошкільного віку, тривожність і нестача уваги у молодших школярів, депресія і проблеми з успішністю у підлітків.
Усі знають, що домашнє насильство у будь-якій формі (і психологічне, і фізичне) травмує дитину. Але батьки чомусь абсолютно не замислюються про те, що їхня агресія по відношенню одне до одного теж здатна зашкодити. Емоційне благополуччя і здоров’я дитини опиняються під загрозою, коли батьки віддаляються одне від одного або майже не виявляють уваги і турботи у стосунках.
Звичайно, повністю уникнути сварок і конфліктів неможливо. Так само як неможливо завжди і в усьому бути згодним із своїм партнером. Але усі конфлікти необхідно обговорювати з дитиною: пояснювати, чому виникли труднощі і як вдалося з ними впоратись. Це дасть дитині позитивний досвід вирішення проблем у стосунках з іншими людьми, допоможе краще розуміти власні емоції, навчитись опановувати їх, будувати здорові стосунки в майбутньому.
Діти розумніші, ніж ви думаєте.
Вже у віці двох років (і навіть раніше) діти прекрасно розуміють, що в сім’ї щось йде не так. Батькам часто здається, що діти ще недостатньо дорослі, щоб помічати проблеми в сім’ї. Часто вони намагаються приховати усі сперечання і сварки, думаючи, що так вони захищають дитину. Насправді, це не допомагає. Головне – не сам факт сварки, а те як дитина оцінює причини і наслідки конфлікту. Чи здається їй, що конфлікт може виростити і зачепити її. Найбільше занепокоєння для дітей викликає підозра, що через усе, що відбувається, може зруйнуватись сім’я. Саме тому так важливо пояснити, що саме стало причиною сварки між батьками і як була розв’язана проблема.
Якщо батьки ніяк не можуть домовитись між собою і самостійно вирішити свої конфлікти, їм потрібна професійна допомога. Дітям в ситуації напружених стосунків в сім’ї теж потрібна підтримка родичів, братів і сестер, друзів і інших значущих дорослих. Вона допоможе дитині впоратись із стресом, уникнути серйозних проблем в майбутньому і навчитись будувати здорові взаємини.
Немає коментарів:
Дописати коментар