Ми часто забуваємо поговорити з дитиною відверто, постійно поспішаємо, тонемо в рутинних буднях. Це спричиняє те, що взаємини стають формальними, а між батьками та дітьми утворюється прірва. Як запобігти цьому?
Вчені виявили, що в день ми приділяємо дитині 12,5 хвилин часу, з яких 8,5 припадає на докори, заборони та інше. На дружнє спілкування залишається всього 4 хвилини!
Письменниця Джеймі Харрінгтон знайшла вихід із цієї ситуації. Вона сформулювала чотири запитання, котрі потрібно запитувати дитину щодня:
«Запитуйте дитину відкритими запитаннями. Такими, на які дитина зможе відповісти так або ні. Відкриті запитання підштовхують дитину описувати свої відчуття та оцінювати власні вчинки та дії інших, а батьки можуть пізнати свою дитину та краще навчитися її розуміти».
Отож, запитання, котрі варто запитувати дитину щодня:
1. Як минув твій день?
Якщо спочатку ваша дитина буде відмовлятися та відповідати «нормально», «все добре» і так далі, не варто одразу налітати з допитом та так би мовити, тягнути її за язик. Можна відповісти: «Гаразд, як хочеш. Якщо захочеш – розповіси потім. Я от сьогодні робила те і те. І за сьогоднішній день сталося таке…» І ви побачите, що навіть найскромніша, найсором’язливіша дитина розпочне ділитися з вами своїм внутрішнім душевним станом.
2. Як справи у твоїх друзів?
Ви можете запитати про одного конкретного друга або про всіх друзів загалом. Наприклад: «Хто із твоїх друзів подобається тобі найбільше? Як ти думаєш, чому? Розкажи мені про свого найкращого друга. Які якості мають бути у хорошого друга? Яку найприємнішу річ твій друг робив для тебе? Ким зі своїх друзів ти пишаєшся найбільше? Чому? Чи описував ти мене своїм друзям? Якби ти дізнався, що твій друг вкрав щось, щоб ти зробив”? Як ви розумієте, ці питання для різних випадків.
3. Що хорошого сталося з тобою за день?
Навіть тоді, коли на вулиці погана погода або коли була складна контрольна робота з математики, важко згадати щось приємне, що сталося з тобою за день. А якщо не згадується, то самостійно себе розвеселити. Наприклад, піти в кіно, не плануючи це заздалегідь, пограти в які-небудь настільні ігри вдома і так далі. Такі фантазії виведуть і вас, і дитину з тяжких роздумів на хвилю позитивних емоцій.
4. Тобі потрібна моя допомога?
Ми всі знаємо, як буває складно просити допомоги у когось. Дитина, яка не звикла отримувати допомогу в дрібницях, навряд чи звернеться до вас за допомогою в складній ситуації. Отже, розпочинайте з малого – запропонуєте допомогти прибрати в кімнаті, допоможіть з домашнім завданням і так далі. Не бійтеся розпестити сина або дочку, адже чим більше ви допомагаєте у малому, тим вища вірогідність, що у разі серйозного конфлікту дитина прийде за порадою до вас. Втім, це не означає, що треба почати робити все замість дитини.
Слухаючи розповідь вашої дитини, не перебивайте її та не кваптеся робити висновки, коментуйте тільки тоді, коли вас про це попросять. Не ігноруйте тілесний контакт, обійміть вашого малюка або візьміть за руку. Якщо ви зараз у поганому настрої або у вас немає часу – чесно скажіть дитині про це і домовтеся, коли ви зможете поспілкуватися пізніше.
Немає коментарів:
Дописати коментар