Вітання всім, чиє імення жінка,
Кому весна пасує до лиця,
Чиї ні логіка, ні поведінка
Розгадані не будуть до кінця.

Як загадка, як вічна таємниця,
П’янить жіночий голос і краса.
То ніжна, то зваблива чарівниця,
Усе їй дарували небеса.

По задуму Господь творив слабкою,
Та зрозумівши, хто такий Адам,
Він жінку силою нагородив такою,
Що не усім Адамам по зубам.

Земна богиня, і свята і грішна.
То приміряє ангельське крило,
То як журба накотиться торішня
Пустити може бісика в ребро.

Жіноча доля, як її збагнути?
Важкі у неї ролі цілий вік.
Та щастя зможе істинне відчути,
Як буде поряд справжній чоловік.