Вихователь! — Яка висока потрібна тут душа!.. Воістину, щоб створити людину, треба самому бути або батьком, або більше, ніж людиною. 

Безліч зовсім різних мов вихователь знає,
Бо до кожного з дітей він підхід свій має.
Знов олівчика кладе до маленьких ручок:
Додавать і віднімать вчить малих чомучок.
Про усі земні дива дітлахам розкаже,
Де єнотики живуть, кожному покаже.
Наче мама, пригорне й обійме ніжненько, –
Буде птахам-малюкам, мов в гнізді, тепленько.
У любові цілий день в нього діти-квіти.
Будуть гратися, співать, і життю радіти.
Тож цю працю клопітку поважати треба:
Вихователь для дітей нахиляє небо!