«Дитинство – найважливіший період
людського життя, не підготовка до
майбутнього життя, а справжнє, яскраве,
неповторне життя.
І від того, як пройшло дитинство, хто
вів дитину за руки в дитячі роки, що
ввійшло в її розум і серце із
навколишнього світу, – від цього у
вирішальному значенні залежить якою
людиною стане сьогоднішній малюк в
майбутньому»
Людина починається із сім’ї, яка закладає основи всебічного розвитку особистості. Народження і виховання дитини – це творення майбутньої переосмислити, по-новому оцінити роль та значення батьківської педагогіки у створенні молодої сім’ї. Слід зазначити, що сьогодні не зважаючи на певні негативні процеси, які впливають на сім’ю, вона, як і раніше, залишається основним інститутом первинної соціалізації особистості. У громадському, правовому суспільстві сім’я – це окрема приватна сфера життя людини, в якій вона реалізує свої найважливіші права і свободи, інтереси якої відповідно є пріоритетними для суспільства, такими ж, як державні й політичні. Таким чином, виховання дитини в сім’ї стає одним із природних прав, гарантованих державою. Однією з умов успішного вирішення проблем підготовки майбутніх батьків до виховання дітей в сім’ї – є вивчення спадщини батьківської педагогіки Василя Олександровича Сухомлинського.
Немає коментарів:
Дописати коментар