«Рухлива гра, як один із засобів корекції поведінки гіперактивних та агресивних дітей»

Для дитини дошкільного віку гра - провідний вид діяльності. Вирішити завдання розвитку рухів і їх вдосконалення допомагають різноманітні рухливі ігри. Всі граючі втягуються в активні рухові дії.

Рухливі ігри різноманітні за своїм змістом і організацією. Рухливі ігри ділять на елементарні і складні. Елементарні у свою чергу ділять на сюжетні і безсюжетні, ігри-забави, атракціони.

Слід зазначити, що в рухливих іграх діти не тільки вчаться правильно рухатися, але і уточнюють знання про навколишнє життя, властивостях предметів, знайомляться з новими словами та вчаться вимовляти їх. У рухливих іграх розвивається пам'ять, увага, уява. Діти навчаються орієнтуватися в просторі, узгоджувати свої дії з діями однолітків.

Рухливі ігри - важливий засіб розвитку самостійності, активності, ініціативності. Таким чином, рухливі ігри роблять величезний вплив на всесторонній розвиток дітей.

Сюжетні ігри мають готовий сюжет, та твердо зафіксовані правила.

Сюжет відображає явище навколишнього життя (трудові дії людей, рух транспорту, рухи і звички тварин, птахів тощо) ігрові дії пов'язані з розвитком сюжету і з роллю, яку виконує дитина.

Правила обумовлюють початок і припинення руху, визначають поведінку, і взаємини гравців. Уточнюють хід гри. Підпорядкування правилам обов'язково для всіх.

Сюжетні рухливі ігри переважно колективні (невеликими групами і всією групою). Це дозволяє використовувати їх в різних умовах з різними цілями.

Дії дітей у грі подібного типу взаємопов'язані. Активність одного учасника, наприклад «кота», у грі спонукає інших учасників рухатися швидше. Так гіперактивна дитина «кіт», а більш спокійний «горобець» допомагають один одному виконати завдання правильно.

Такі ігри, як, наприклад: «У ведмедя у бору» розвивають витримку і мову; «кудлатий пес» - виховує терпіння, що дуже важливо при роботі з гіперактивними дітьми.

Ще можна використовувати безсюжетні ігри.

Безсюжетні рухливі ігри не мають сюжету, образів, але схожі з сюжетними, наявністю правил, ролей, взаємообумовленістю ігрових дій всіх учасників.

Ці ігри пов'язані з виконанням конкретного рухового завдання і вимагають від дітей великої самостійності, швидкості, спритності, орієнтування в просторі. Виконання чітких правил допомагає гіперактивній дитині безконфліктно взаємодіяти з іншими дітьми.

Підбираючи ігри для гіперактивних дітей, необхідно враховувати такі особливості: дефіцит уваги, імпульсивність, високу активність, невміння загострювати увагу на деталях.

У грі їм важко чекати своєї черги.

Така гра як «Давайте привітаємося» спрямована на зняття м'язової напруги, перемикання уваги.

Різноманітність тактильних відчуттів супутніх проведення цієї гри, дає гіперактивній дитині можливість зняти м'язову напругу і відчути своє тіло.

Для того, щоб заспокоїти надто активних дітей  можна дати будь-яке завдання, спрямоване на зниження активності. Для агресивних дітей підбираємо ігри, які сприяють зниженню агресії.

Таким чином, проведення рухливої гри з урахуванням індивідуальних особливостей дітей дає можливість звернути увагу на окремі елементи рухів, виправити помилки в тих, хто потребує вдосконалення рухів, або заохотити дітей, відзначити якість виконання вправ.

Припускаючи індивідуальну динаміку розвитку дітей, ми проводимо одні і ті ж ігри протягом тривалого часу, даючи можливість кожному оволодіти певними навичками виконання рухів.